---Не желательная тема, как утопленник всплывает
-Ты в кого сегодня веришь? Кто об этом ещё знает?
Да ,конечно ,в воскресенье после службы, безусловно
В среде верующих не трудно на других бывать похожим.
Но по будням, в мире с миром ,по мирски ты рассуждаешь
И что в сердце поселилось .сам пугаясь, прикрываешь
Как то не всегда удобно со Христом бывать гонимым,
И порой совсем не модно называться «Христинином».
В жизни столько удовольствий, поискать - красивый смысл!
Проповедовать? Да бросьте! мне в контактах бы повиснуть.
Изувеченные мысли, сленгом скомканное слово
О себе оставить мненье, кликнул мышью и готово.
Долго роясь на помойке, паутины интернета
Ты забыл, к чему был призван , Так спастись, надежда тщетна.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
